• English

Програма «Творчі резиденції» форуму «ПогранКульт: ГаліціяКульт» у Харкові

Home / Культурний форум «ПогранКульт: ГаліціяКульт» у Харкові / Програма «Творчі резиденції» форуму «ПогранКульт: ГаліціяКульт» у Харкові

Кураторка: Ірина Магдиш

Член Правління «Мистецької Ради «Діалог», програмний директор Музею ідей, культуролог

Архітектурно-соціальна резиденція «Громадський простір «Будинок «Слово»: creare vita (для архітекторів, соціологів, культурологів, істориків, урбаністів).  

Партнери

  • Архітектурне бюро “Дроздов та партнери”

  • Львівська обласна державна адміністрація 

  • ГО Урбаністичні ідеї / Urban Ideas

Історія

Будинок «Слово» — житловий будинок у Харкові на вулиці Культури, 9, збудований на власні кошти письменників. Будівля спроектована Михайлом Дашкевичем в періоді між модерном і конструктивізмом, має в плані символічну форму літери «С». Заселений в 1930 році. У травні 1933 року арешт Михайла Ялового і самогубство Миколи Хвильового ознаменували початок хвилі репресій проти діячів української культури, що потім отримала назву Розстріляне відродження, і початок недоброї слави письменницького будинку. До 1938 року було репресовано мешканців сорока квартир із шістдесяти шести у будинку. У серпні 2003 р. на будинку встановлено меморіальну дошку з іменами колишніх мешканців.

Атмосфера будинку у 30-і рр.:

Ніщо не було забуте: високі стелі, великі вікна, під’їзди, крім звичайних, у двір, мали ще й парадні двері — назовні будинку (які, до речі, завжди були забиті), а на даху містилися два солярії. Біля будинку, вище від літери «С», зображеної будинком, для культурного відпочинку письменників та їх дітей, було влаштовано невеличкий сквер із клумбою, дерев’яними садовими диванами, кущами бузку та каштанами. А за ним — спортивний майданчик з волейбольним полем та баскетбольними щитами. Навпроти внутрішнього двору — череда сарайчиків, щоб ощадливі письменники мали де берегти свої припаси та зайві речі. А для безпеки мешканців будинку будівельники влаштували справжнє бомбосховище, але, на жаль, воно могло зберегти хіба що від бомб.

Проблема

Зараз простір довкола будинку занедбаний, до таблиці практично немає доступу. З одного боку місце не працює як місце Пам’яті, з іншого – травматична пам’ять не дозволяє сучасним мешканцям будинку і харків’янам відчути цей простір як територію життя, радості і надії.

Мета резиденції

Спільними зусиллями молодих архітекторів, культурологів, істориків і соціологів зі Львова і Харкова створити проект ревіталізації громадського простору довкола Будинку Слова і винести його на обговорення місцевої громади для подальшого втілення.

Завдання резиденції

  • Ознакувати присутність історії, пам’яті, неперервності, спогадів;

  • Розповісти історію, що тут відбувалася;

  • Віднайти, відновити і об’єднати стару і нову ідентифікацію простору будинку Слово;

  • Відновити громадський простір, створивши життєве середовище для мешканців;

  • Запропонувати способи поєднання історичного духу місця і сучасного життя в ньому;

Додаткова програма резиденції – лекції про історію міста, екскурсії архітектурним Харковом (констурктивізм, епоха Нового побуту)

Остаточна презентація проекту і громадське обговорення відбудеться у жовтні 2016 р. під час Форуму GaliciaКульт у Харкові.

Ментор

Олег Дроздов (архітектор, художник)

Народився у 1966 році у м. Харків. Навчався у Харківському інженерно-будівничому інституті. У 1997 році заснував проектне бюро «Дроздов та партнери». Реалізував більше 20 проектів. Серед основних кураторських робіт – проект «Монисто», представлений на Міжнародній   архітектурній бієнале в Роттердамі, а також  проект «Обставини» , що визнано найкращим кураторським проектом Московськомї архітектурної бієнале 2012 року. Запрошений критик та один із організаторів допроектного семінару для студентів магістерської програми урбан-дизайну в школі архітектури Колумбійського університету. Учасник персональних та колективних виставок у Празі, Копенгагені, Києві, Харкові

Запрошені Лектори:

Сергій Пархоменко (журналіст, видавець, політичний оглядач)
Народився у 1964 році в Москві. Засновник та головний редактор журналу «Итоги». Раніше – політичний репортер. У 2004 – 2009 роках послідовно очолював книжкові видавництва «Иностранка» та «КоЛибри», видавничу групу «Аттикус», видавництво  Corpus. Ведучий щотижневої аналітичної програми «Суть событий» на радіостанції «Эхо Москвы».  Співавтор проекту «Последний адрес», присвяченого пам’яті політично репресованих людей часів радянського союзу, а також проекту про європейський досвід увічнення пам’яті жертв Голокосту «Камни преткновения». У 2015 році – лауреат премії «The Moscow Times Awards»  у номінації «Персональна соціальна відповідальність» за проект «Последний адрес».

Йоанна Лісек (науковець, дослідниця єврейської спадщини)
Викладачка єврейської літератури та їдиш Єврейських студій Вроцлавського університету. Сферою наукових зацікавлень пані Йоанни є література їдиш та діяльність єврейських творчих середовищ першої половини ХХ століття. Дворазовий член Інституту Єврейських досліджень у Нью-Йорку у 2001 та 2009 роках. Активна учасниця міжнародних тематичних конференцій, серед яких Катовіце (1999), Вільнюс (2000, 2002, 2003), Краків (2002, 2007), Варшава (2005, 2006, 2007, 2008), Оксфорд (2007), Вроцлав (2009), Śródborów (2009 ) Слубице (2009).

Наталя Отріщенко (соціолог, дослідниця)

Кандидатка соціологічних наук за спеціальністю “методологія і методи соціологічних досліджень” (2015, Інститут соціології НАНУ), випускниця історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (2012) та програми Міжінституційних індивідуальних гуманітарних студій (МІГуС) (2011). Навчалась у Berea College, США (2009-2010), IEDC-Bled School of Management, Словенія (2009) та Варшавському університеті, Польща (2008). Учасниця наукових конференцій в Україні, Польщі, Швеції, США, Росії та Молдові. Долучалась до роботи над проектами “Регіон, нація та інше” (університет Сент-Галлена, Швейцарія), “Пам’ять про зниклі групи населення” (університет Лунду, Швеція), проводила авторське дослідження в університеті AGH (Краків, Польща). Веде проект “Міські розповіді” у Міському медіа архіві, є координатором досліджень “Мистецьке місто і міське мистецтво: театри Львова після 1945 р.” і “Кінотеатри та кіноклуби Львова” у рамках “Інтерактивного Львова”.

Любов Якимчук (письменниця, поетеса, прозаїк, сценарист) – кураторка літературної програми форуму «ПогранКульт:ГаліціяКульт».

Народилася 1985 року на Луганщині. Закінчила факультет української філології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Магістрантка програми «Теорія, історія літератури і компаративістика» Києво-Могилянської академії. 2008-2010 – ведуча програм Національної радіокомпанії України (канал «Культура»), авторка передачі «Літературна кав’ярня». 2010 р. – стипендіатка програми Міністра культури і національної спадщини Республіки Польща «Gaude Polonia». За книгу „ , як МОДА” отримала три відзнаки: диплом І ступеня Літературної премії ім. Богдана-Ігоря Антонича „Привітання життя” (2008) та Літературну премію ім. Василя Симоненка (2010), а також лауреатство літературного конкурсу „Ноосфера” (2008). Лауреат Всеукраїнського конкурсу радіоп’єс «Відродимо забутий жанр» (за трагедію «Міміка», 2010), лауреат Літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» (2008) та лауреат Всеукраїнського конкурсу читаної поезії „Молоде вино” (2007). Співавторка проектів відеопоезії та аудіопоезії. Літературознавчі статті та рецензії друкувалися в журналі «Сучасність», «Дніпро», на «ЛітАкценті», «Буквоїді» та в ін. виданнях. Поетичні тексти перекладалися польською, івритом та французькою мовами.

Художня резиденція галицьких митців «Коло спілкування» в ЄрміловЦентрі. 

Співорганізатор:

  • ЄрміловЦентр

Партнери

  • Львівський Палац Мистецтв

  • Львівська обласна державна адміністрація

Проблема

Ізольованість мешканців різних регіонів України на всіх рівнях, в тому числі культурному. Попри багаторічні декларації про необхідність спілкування і співдіяння, на практиці такої інтеграції дуже мало. Незнання і роз’єднаність породжує конфлікти, стереотипи, страхи і агресію. У сфері культури, яка оперує емоціями, це видно найбільш виразно. Подолати бар’єри можна через розширення кола спілкування і кола співтворчості.

Мета резиденції

Інтегрувати галицьких художників у харківське мистецьке середовище для творення спільного кола спілкування,  знайомства, нав’язування контактів та роботи над спільними проектами.

Результат резиденції

Результатом має стати виставка-дослідження спільного/відмінного, конструктивного/деконструктивного, творчого/побутового,  Я/ТИ. Виставка відбудеться у приміщенні виставкового залу культурного осередку ЄрміловЦентр (Харків, майдан Свободи, 4) Експозиція відкриється на День Харкова.

Тривалість виставки – 23 серпня – 16 вересня 2016 р.

Відео і фото презентація результатів резиденції, а також експонування частини об’єктів, відбудеться також на Форумі «ПогранКульт: ГаліціяКульт» у жовтні 2016 р.

Додаткова програма резиденції –  інтеграційний вечір учасників резиденції та організаторів, зустрічі з харківськими митцями, прес-конференція.

Резиденція для молодих кінематографістів Галичини та Харківщини

Партнери:

  • Academy of Visual Arts (АVA) Харків 

  • Мистецька формація Wiz-Art

  • Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Ментори резиденції:

Остап Костюк (режисер, актор, музикант)

Народився 1979 р. в м. Коломия, Івано-Франківської обл.Закінчив історичний факультет Львівського національного університету ім. І. Франка та акторську студію Театру ім. Леся Курбаса. Працював як актор у Львівському академічному театрі ім. Леся Курбаса, Мистецькому центрі «Майстерня пісні», міжнародних проектах «Song of Songs. International art resourse» на базі Інституту театральних досліджень Єжи Гротовського (Вроцлав, Польща) та Yara Arts Group «Winter Sun» (La MaMa Theatre, New York.).Музикант та співавтор музичних проектів: «БАЙ. Гуцульська містерія», «Banda Arkan», «Tatosh Banda», «Гич Оркестр». Куратор проекту «Етноклуб набутків» (Мистецьке об’єднання «Дзиґа» м. Львів)2011 – диплом Міжнародної Академії Документу Dragon Forum (Варшава, Краків).В 2011 р., у співпраці з Олександром Позняковим, дебютує як режисер в кінематографі з короткометражним фільмом «Ману і капуста», 10 хв, 35 mm, stock Kodak/Fuji, PWSFTv iT, який отримав відзнаку RADi (Agence du Court Métrage, France, 2012) . Документальна стрічка «Жива ватра» була відібрана до конкурсів міжнародних фестивалів у Карлових Варах, Чикаґо, Рейк’явіку, Цюріху, Салемі, Вашингтоні та ін. У 2015 році фільм здобув спеціальну нагороду журі на канадському фестивалі Hot Docs у номінації «світова повнометражна документалістика». Best Documentary Award of the 18th Olympia International Film Festival (2015) (Greece). The American Cinematographer Award for Best Cinematography at Salem Film Fest 2016 (USA)

“Жива Ватра” нагороджена дипломами Міжнародного кінофестивалю «Лістапад» (Мінськ) та Одеського МКФ і визнано найкращим українським документальним фільмом 2011-2015 рр. за національним рейтингом “Знято в Україні.

Любов Дуракова (режисерка)

Родом із Харкова. Навчалася у Московському Державному відкритому університеті на гірничо-нафтовому факультеті та у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого на режисера документального кіно.  У 2015 році – стипендіатка Gaude Polonia для навчання в Кіношколі Анджея Вайди у Варшаві. Брала участь у польському документальному проекті «From Dawn till Dusk» («Світ від світанку до заходу») як режисер в фільмі про Київ (2011 р.) та про Вроцлав (2015 р.). У 2012 році в українському документальному кіноальманасі «ПозаЄвро» – режисерка короткого метру «Зося і Запара», у 2014 році режисерка в польському документальному проекті “Młodzi o młodych”(«Молоді про молодих»). У співавторстві з Алісою Коваленко створила дві повнометражні стрічки «Сестра Zo» (2014 р) та «Аліса в країні війни» (2015 р.). Учасниця кінофестивалів IDFA (Амстердам, Голандія), ArtDocFest (Москва, РФ), Krakow Film Festival (Краків, Польща), FIFDH (Женева, Швейцарія), ZagrebDox (Загреб, Хорватія), DocuDays (Київ, Україна), DOXA (Ванкувер, Канада) та інші.

У 2016 році фільм «Аліса в країні війни» був відзначений гран-прі на фестивалі FIDADOC в Агадирі, Марокко.

Мета резиденції
Створити спільну кіногрупу, яка б складалася з львівських і харківських молодих кінодокументалістів і розробити спільні документальні проекти про урбаністичні проблеми сучасного Харкова. Ідеї будуть запропоновані і розроблені учасниками. Короткометражні стрічки  водночас будуть кіно-фіксацією роботи інших мистецьких резиденцій у рамках Форуму  «ПогранКульт: ГаліціяКульт».

Під час резиденції молоді режисери матимуть змогу взяти участь у воркшопах та отримати консультації від кураторів.

Результат резиденції
Результатом має стати консолідована група молодих кінодокументалістів з Харкова і Львова і документальні короткометражні фільми як результат спільної роботи.

Стрічки  будуть  продемонстровані під час Культурного форуму «ПогранКульт: ГаліціяКульт» у жовтні 2016 р. у Харкові, а також будуть презентовані  на фестивалі короткометражних фільмів Wiz-Art у 2017 р. у Львові,   розміщені в інтернеті на веб-ресурсах Фонду «Мистецькі надра».

Додаткова програма резиденції –  інтеграційний вечір учасників резиденції та організаторів, екскурсія Харковом за допомогою локальних партнерів

Резиденція «Майстер клас. Павло Маков і художники-графіки»

Партнери:

  • Майстерня Павла Макова

  • Львівський Палац Мистецтв

  • Львівська обласна державна адміністрація

Ментор резиденції

Павло Маков (художник, графік)

Народився 28 серпня 1958 року в Ленінграді. Навчався у Петербурзькій академії мистецтв та Харківському художньо-промисловому інституті. Член Королівського товариства живописців та графіків Великої Британії, член-кореспондент Академії мистецтв України.

Проблема

Відсутність комунікації між мистецькими школами різних регіонів України та між творчими поколіннями, що, в свою чергу, обмежує не тільки мистецький інструментарій, але й рівень осмислення актуальної мистецької проблематики.

Мета резиденції

Можливість для молодих митців познайомитись безпосередньо в майстерні Павла Макова з його творчим досвідом, манерою, нюансами методів та технік. Це – унікальна можливість потрапити «на кухню» художника, адже Павло Маков не займається викладанням. Молоді художники матимуть можливість вільно експериментувати над створенням арт-буку, не обмежуючись класичними графічними техніками. А також спілкуватись у вільному режимі щодо спільних\відмінних для Заходу і Сходу України тем, ідей, образів, засобів вираження мистецьких, історичних, політичних, соціальних проблем.

Результат резиденції

Досвід роботи створення Арт-буку, творчі контакти

Додаткова програма резиденції –  інтеграційний вечір учасників резиденції та організаторів, зустрічі з харківськими митцями, екскурсія Харковом, прес-конференція.

Головна презентація результатів резиденції відбудеться на Культурному форумі «ПогранКульт: ГаліціяКульт» у жовтні 2016

Анімаційна  резиденція «Відкрита тема» (назву запропонують діти)

у Харківській обласній бібліотеці для дітей.

Партнери:

  • Харківська обласна державна адміністрація
  • Львівська обласна державна адміністрація

  • Харківська обласна бібліотека для дітей

Куратор резиденції

Роман Дзвонковський (аніматор, відеодизайнер)

Працював відеодизайнером та телеканалі ZIK та брав участь у створенні фільмів Національної кінематеки України. Навчався у Любліні (Польща) за напрямком Animacja Komputerowa i Etiuda Filmowa UMCS. Зокрема Роман був тренером-аніматором у проекті «Місто в моїх руках». В рамках освітньої програми Культурного форуму «ДОНКУЛЬТ», що відбулася у Львові у 2015 році, діти з Луганська, Львова, Донецька, Харцизька, Самбора, Макіївки, Києва, Керчі розробляли власні урбаністичні проекти, які потім анімували.

Проблема

Діти – найбільш креативний клас нашого суспільства. Вони відкриті до всього нового і вміють робити те, про що дорослі навіть не здогадуються. Не завжди інституції культури для дітей мають можливість запропонувати вихованцям щось інноваційне. Наприклад, стати творцями візуального медійного кіно-продукту, що дуже цікаво дітям, адже через кіно вони можуть  висловити  себе і свої мрії.

Кінематографісти і аніматори Галичини мають досвід у роботі з дітьми над створенням анімаційних фільмів,  готові під час резиденції попрацювати з харківськими дітьми і поділитися досвідом з митцями і педагогами Харкова у цій сфері.

Мета резиденції

Спільними зусиллями  аніматора з Івано-Франківська Романа Дзвонковського та  його асистента Олени Бетц та групи дітей-відвідувачів Харківської обласної бібліотеки для дітей  створити анімаційний фільм на обрану спільно тему,  який може використовуватися бібліотекою для подальшої роботи як промоція інноваційних методів праці з дітьми. Презентувати фільм на Форумі «ПогранКульт: ГаліціяКульт» у жовтні 2016 р.

Результат резиденції

Анімаційний фільм, створений групою дітей, тривалістю до 10 хвилин.

Фільм буде демонстрований:

  • На презентації для відвідувачів, батьків і працівників у Харківській обласній дитячій бібліотеці

  • На методичному об’єднанні бібліотекарів Харківської області

  • На форумі «ПогранКульт: ГаліціяКульт»  (Харків, 4 – 18 жовтня 2016 р.)

  • На Міжнародному фестивалі короткометражних фільмів Wiz-Art (Львів, 2017)

  • На веб-сторінках та у соціальних мережах Фонду «Мистецькі Надра» (http://www.dofa.fund) та проекту «ПогранКульт: ГаліціяКульт» https://www.facebook.com/doncultforum/?fref=ts  та Харківської обласної бібліотеки для дітей (http://bibl.kharkiv.ua ).

Додаткова програма резиденції – мандрівка районом, перегляд стрічок, знятих за участі львівських дітей на минулорічному Форумі «ДонКульт».

Головна презентація готової анімаційної стрічки відбудеться на Форумі «ПогранКульт: ГаліціяКульт» у жовтні 2016 р.

​​​

Резиденція для галицьких  муралістів у Харкові «Турбоарт»

Партнери:

  • ВАТ «Завод Турбоатом»

  • ЄрміловЦентр

  • Кафедра візуальних практик Харківської державної академії дизайну і мистецтв

  • Харківська організація спілки дизайнерів України

  • Львівський палац мистецтв

  • Львівська обласна державна адміністрація

Спонсори:

  • ВАТ «Завод Турбоатом»

  • Львівська державна адміністрація

Проблема

Постіндустріальні міста, такі як Харків,  мають у своїй структурі  чимало фасадних та інших площин на індустріальних будівлях, які є ідеальним місцем для створення муралів. Такі мистецькі зображення відіграють естетичну роль, формують громадський простір, стають помітним культурним акцентом у середовищі. Створення муралів вимагає багатьох зусиль і синергії різних сторін – влади, бізнесу, митців.

Мета резиденції

Спільними зусиллями  муралістів західних і східних регіонів України створити мурали на  фасадах будівель заводу Турбоатом, а також на турбінах, які винесені, як арт об’єкти у громадський простір Харкова.

Завод «Турбоа́том» — одне з найбільших у світі турбінобудівних підприємств, корпуси якого розташовані уздовж одного із центральних проспектів Харкова.

Пропоновані для муралів стіни видимі з Московського проспекту.

Додаткова програма резиденції – інтеграційні зустрічі з харківським мистецьким середовищем, екскурсія містом, , прес-конференція.

Упродовж усієї резиденції відбуватиметься фото і відеофіксація роботи.

Головна презентація стінопису, а також фото і відеофіксації резиденції відбудеться на Форумі «ПогранКульт: ГаліціяКульт» у жовтні 2016 р.

Free WordPress Themes, Free Android Games