• English

Музично-театральна програма форуму «ПогранКульт: ГаліціяКульт» у Харкові

Home / Культурний форум «ПогранКульт: ГаліціяКульт» у Харкові / Музично-театральна програма форуму «ПогранКульт: ГаліціяКульт» у Харкові

Кураторка: Любов Морозова

Музикознавиця, музична критикиня та оглядачка. Прес-секретарка Форуму «Музика молодих» та Київських міжнародних майстер-класів нової музики COURSE. Авторка понад 700-та статей у вітчизняній та іноземній періодиці та музикознавчих досліджень. Працює для порталів LB.UA, газети «День», журналу «Фокус» та багатьох інших видань. Веде авторський курс лекцій, присвячений «новій музиці», яку вважає своєю спеціалізацією.

Кураторка: Наталка Ворожбит

Драматургиня, сценаристка, кураторка. Постановки відбулися у таких театрах як Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка (Україна), Royal Court Theatre, Royal Shakespeare Theatre (Британія), Центр Мейерхольда та Центр Сучасної Драматургії і режисури (Москва) та багатьох інших. Учасниця міжнародних резиденцій і фестивалів. Кураторка фестивалю «Тиждень актуальної п’єси», драматургиня проектів «Щоденники Майдану», «Миколаївка», співпрацює з волонтерською організацією «Новий Донбас» та ін.

Вівторок
4.10
19:00
ЄрміловЦентр
пл. Свободи, 4
Виступ Харківського гітарного квартету
У складі:
Горкуша Сергій
Максим Трянов
Ірина Половинка
Андрій БрагінУ програмі твори Кшиштофа Пендерецького, Вітольда Лютославського, Андрія Андрушка, Юрія Стасюка, Томаша Сікорського, Марека Пасєчного.
Квартет заснований у 2008 році в Харкові і спрямований на популяризацію сучасної класичної музики. Завдяки співпраці з Альянсом композиторів Америки, багатьма українськими та зарубіжними авторами Квартет виділяється унікальністю своєї концертної програми. Окрім нової музики в репертуар колективу входять власні транскрипції музики епохи Бароко.

П’ятниця
7.10
18:00
Мала сцена
Харківський державний академічний драматичний театр ім. Тараса Шевченко,
вул. Сумська, 9
Вистава «Мій дід копав. Мій батько копав. А я не буду», створена в межах польсько-українського перформативного проекту «МАПИ СТРАХУ / МАПИ ІДЕНТИЧНОСТІ»
Кураторка проекту: Йоанна Віховська (Варшава)
Режисура: Аґнєшка Блонська (Варшава), Роза Саркісян (Харків)
Драматургія: Йоанна Віховська (Варшава), Дмитро Левицький (Київ)
Художниця: Алєвтінa Кахідзе (Київ)
Перформери: Лукаш Вуйціцький (Варшава), Анна Єпатко( Львів), Іван Макаренко (Одеса), Ніна Хижна (Харків), Оксана Черкашина (Харків)
Художник по світлу: Ігор АзаровВиставу створено в межах проекту «МАПИ СТРАХУ / МАПИ ІДЕНТИЧНОСТІ», під час якого польські та українські митці та теоретики, за допомогою перформативних знарядь, різних майстер-класових і презентаційних форм досліджували культурне й суспільне становище нашої частини Європи. Головна тема проекту – страх як прихований фундамент сучасних європейських нормативів і ідентичності.
Проект триває з лютого 2016 року. В його межах відбулись дві робочі сесії (травень – Львів, липень – Харків), де близько 40-а театральних митців (режисери, драматурги, актори, композитори) з різних куточків України (Запоріжжя, Львів, Херсон, Харків, Київ, Хмельницький, Полтава, Одеса) разом із польськими тренерами працювали у форматі майстер-класів та лабораторії.

Сформована група з п’яти акторів з різних регіонів України та з Польщі досліджувала спільне та особисте минуле і пам’ять своїх країн крізь призму індивідуального досвіду.
Результатом спільної роботи стала мобільна копродукція, що демонструє як минуле працює з нами, і як ми можемо працювати з минулим.

Проект реалізує «Stowarzyszenie Praktyków Kultury» в партнерстві з українськими організаціями зі Львова, Києва, Харкова та Херсона.

Неділя
09.10
18:00
Малий зал Харківської спеціалізованої музичної школи
вул. Благовіщенська, 19
«Юзеф Кофлєр та його час. Зріз музичного життя Львова 20х – 30х років ХХ століття»

Адам Солтис – Соната для скрипки та фортепіано.

Микола Колесса – Фортепіанний квартет

Юзеф Кофлєр – Струнне тріо
Юзеф Кофлєр – Варіації на тему Йогана Штрауса
Юзеф Кофлєр – Сонатина ор.12
Юзеф Кофлєр – Quasi una sonata
Юзеф Кофлєр – Пісня невільника
Юзеф Кофлєр – Балетна музика

Уривки творів Станіслава Лема читає Тарас Демко

Виконує ансамбль Collegium musicum у складі:

Ігор Завгородній – скрипка
Віталій Лиман – фортепіано
Петро Тітяєв – скрипка
Зенон Дашак – альт
Оксана Литвиненко – віолончель
Анастасія Бойко – фортепіано

В 30-х роках минулого століття Першу симфонію Юзефа Кофлєра зі Львова транслювали наживо на всю Польщу. Тодішній директор компанії BBC надіслав до львівського радіо листа, в якому висловлював своє захоплення якістю звуку під час трансляції та високопрофесійним оркестровим виконанням.
Мистецьке життя Львова 20х – 30х років було надзвичайно насиченим. Саме в цей період яскраво сяє зірка львівського композитора-авангардиста Юзефа Кофлєра, майже повністю забутого на батьківщині після смерті у концтаборі, що є фатальною подією для всіх наступних поколінь композиторів.
В програмі об’єднані львівські автори різних національностей та естетичних уподобань. Її завдання – показати естетичний зріз того часу. Поруч із музикою прозвучать дитячі спогади львів’янина Станіслава Лема, які він описав у романі «Високий замок».

Понеділок
10.10
18:00
Харківський державний академічний драматичний театр ім. Тараса Шевченка
Вул. Сумська, 9
Вистава «Нація»
Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка
​Інсценізація, режисура, візуальна та музична концепції – Ростислав Держипільський
Сценографія – Олександр Семенюк
Пісенна режисура – Наталка Половинка
Пластика – Андрій Кирильчук
Художник по костюмах – Олена АндрійчукДрама-реквієм, на основі реальних подій, за однойменною книгою Марії Матіос – це своєрідна молитва за живих, за мертвих, за націю. В її основі чотири невигадані новели про історичний період кінця 1940-х років: прихід радянської влади на західні землі, виселення людей з їх рідних місць, безпідставне ув’язнення та розстріли мирних мешканців. Вистава показує «як з любові та у муках народжується нація».

Вівторок
11.10
18:00
ART AREA ‘ДК’
вул. Чернишевська, 13
Вистава «Осінь на Плутоні»
Режисер: Сашко Брама
Оля Михайлюк, Анастасія Лісовська, Світлана Лисовська, Андрій Бучко, Марко Банько, Боярин Руслан, Володимир Фанта, Юрій Сулик, Олександр Паляничка, Марія Бакало, Сергієнко ОлександрНезалежний перформативно-театральний проект, мета якого – створити документальну виставу на основі бесід з мешканцями геріатричного пансіонату. Це неймовірні людські історії, які містять в собі щось важливе і, водночас, невловиме. Це спроба спільно подумати про відповідальність за своє життя, людську гідність і добро.
Плутон – найвіддаленіша планета Сонячної системи, хоча до сьогодні вчені ще не висловили остаточної думки стосовно астрономічного статусу Плутона. Як і в Сонячній системі, в соціальному просторі також є малодосліджені закутки. І геріатричні пансіонати належать до такої маловідомої для нас дійсності. Осінь – пора, що асоціюється із згасанням життя та збором урожаю. Урожай у проекті уособлює життєвий досвід людей.

Для реалізації проекту було обрано міждисциплінарний метод роботи, що дає можливість об’ємніше відтворити все відчуте, побачене та почуте. Вистава створюється на перетині таких видів мистецтва, як сучасний танець, аудіо дизайн, документальний театр, реалістичні ляльки.

Проект реалізується в рамках Програми національних обмінів, за фінансування Європейського Союзу та Національного фонду підтримки демократії (США)

Середа
12.10
19:00
Палац Культури ГУМВД України міста Харків
вул. Раднаркомівська, 13
«Галицький симфонізм. Перезавантаження»
​Адам Солтис – симфонія №2 ( редакція Івана Остаповича)
Роман Сімович – симфонія №5 (редакція Івана Остаповича)Диригує та розповідає про музику Іван Остапович
Виконує Молодіжний симфонічний оркестр «Слобожанський»
Щодо симфонічної музики Галичини існує стереотип, що майже вся вона у радянський період належала до соцреалістичного канону і кон’юнктурних вимог свого часу. Втім багато композиторів Галичини отримали ґрунтовну європейську освіту у Відні, Празі і Берліні. В подальшому прихід радянської влади фатально відобразився на творчих біографіях галицьких авторів та загальномузичній естетиці.

Концерт представить дві абсолютно різні за естетикою, стилістикою і музичною мовою твори. Симфонія польського композитора, львів’янина Адама Солтиса естетично близька до традиції Малера, Брукнера та польських пізніх романтиків. Музична мова українця Романа Сімовича спирається на народно-пісенні вітчизняні джерела. Жили вони майже в один час і навіть викладали в одній і тій самій консерваторії, але так і не зазнали взаємовпливів.

Іван Остапович – співзасновник мистецької спільноти Collegium musicum Lviv, засновник та диригент камерного оркестру Collegium musicum. Співорганізатор фестивалю «Дні музики Баха» (Львів 2014), художній керівник фестивалю «Бах Маратон» (Львів 2015) та Lviv Hindemith Fest 2015. Ведучий програми «Територія класики» на радіо «Сковорода». Співпрацював з Національним академічним симфонічним оркестром України, молодіжним академічним симфонічним оркестром INSO-Lviv, симфонічним оркестром Московської філармонії, камерними оркестрами Рівненської та Тернопільської філармоній.
Молодіжний академічний симфонічний оркестр «Слобожанський» був створений ще у 1992 році, але і досі є єдиним в Україні професійним колективом такого типу. Його неодноразово запрошували на фестивалі в Іспанію, Італію, Данію, Німеччину, Сербію і Чорногорію. З оркестром працювали всесвітньовідомі диригенти і солісти: Кирило Карабиць, Гавріель Хейне, Володимир Крайнєв, Тетяна Грінденко тощо. У 1994 році на Європейському музичному фестивалі у Копенгагені колектив був визнаний «Найкращим молодіжним симфонічним оркестром Європи».

Субота
15.10
18:00
ART AREA ‘ДК’
вул. Чернишевська, 13
Моновистава «Лондон»

Перша сцена сучасної драматургії «Драма.UA», Львів

Режисер: Павло Ар`є
Драматург: Максим Досько (Білорусь)
Виконавець: Ярослав Федорчук

Вистава «Лондон», за однойменною п’єсою Максима Доська – це розповідь про білоруського сантехніка Гєну, що потрапляє в Лондон. Автор ніжно і тонко описує реалії сучасного Мінська. Лондон постає як нарізаний слайдами і змішаний з внутрішніми переживаннями туристичний путівник. Досько досліджує поняття патріотизму через співставлення досвідів головного героя вдома (у Мінську) і на чужині (у Лондоні). Поетизуючи рутину і буденність, Досько натякає, що батьківщина – це місце повторюваності щоденних практик, що викликають почуття безпеки і комфорту, а ретельна боротьба з міськими нечистотами є, часом, найвищою формою патріотизму. «Лондон» – моновистава про любов до Батьківщини і кожного з нас.

Неділя
16.10

15:00

Концерт просто неба біля Харківського національного академічного театру опери і балету ім. Миколи Лисенка
вул. Сумська, 25

ГИЧ Оркестр

Виконавці:

Остап Костюк – труба, духові інструменти
Мар’ян Пирожок – вокал, гітара
Павло Мигаль – гітара
Володимир Романів – бас-гітара
Павло Проців – скрипка
Всеволод Садовий – барабани
Маркіян Турканик – скрипка
Олекcандр Марусяк – тромбон

«ГИЧ Оркестр» зі Львова делікатно грає екстравагантну музику, співає пісні несправедливо призабутих поетів, як-от: Тичина та Сосюра, творить композиції на лірику Мар’яна Пирога й активно переосмислює народну творчість. Він шанує традицію, але при цьому його музика народжується у радості експерименту. В «Оркестрі» грають вісім хлопців, які своїми інструментами й голосом дарують щастя слухачам тут і тепер. Зрештою, саме слово «гич» – це вигук радості і захоплення

Проект реалізується в рамках Програми національних обмінів, за фінансування Європейського Союзу та Національного фонду підтримки демократії (США)

18:00
ART AREA ‘ДК’
вул. Чернишевська, 13
Документальна вистава «Де Схід? Де Захід?»
За участі Театру переселенця, Київ
Режисер – Георг Жено
Кураторка – Наталка ВорожбитАндрій Бондаренко (Львів)
Василь Пачковський (Львів)
Зоряна Дубовська (Львів)
Сергій Караванець (Івано-Франківськ)
Наталія Вишневська (Івано-Франківськ)
Ольга Мацюпа (Люблін)
Кіра Малініна (Харків)

Погляд людей зі Сходу на людей з Заходу України
Погляд людей з Заходу на людей зі Сходу України
Погляд з різних боків один на одного
Міфи, стереотипи, брехня і правда

Вистава стане результатом роботи десяти театралів з Заходу та Сходу України та німецького режисера Георга Жено. Перший етап роботи пройшов у форматі збору інтерв’ю. Постановка вистави відбуватиметься під час форуму в форматі work in progress.
Театр переселенця – це простір свідоцтв. Театр без акторів, місце, де кожен голос людей, які втратили будинок, почутий. Реальність, як театральний прийом: незвична, але єдино точна відповідь на виклики часу.

Проводиться за сприяння канадської неурядової організації Stabilization Support Services та фінансової підтримки Уряду Великої Британії

Вівторок
18.10
14:00
Харківська муніципальна галерея
вул.Чернишевська, 15
Тетяна Окопна
Лекція “Рок-зірки комуністичної Чехословаччини: мейнстрім і підпілля”

На лекції Ви почуєте, як Френк Заппа ледь не став економічним радником президента Чехословаччини. Дізнаєтеся, який зв’язок між бітником Аленом Ґінзберґом і модою на білі кросівки в Празі взимку 1965 р., чому «патлаті музиканти» не любили Карела Ґота, «Золотого соловейка» Чехословаччини, або як сталося, що вся Прага співала світовий хіт Jailhouse Rock від Елвіса Преслі як «Кровожерливий рак», чи що відбувалося на підпільних панкових концертах в розпал комуністичної нормалізації. Ми розповімо рокенрольно-рокову історію Чехословаччини 60-80-х років, прослідкувати за історією чеського року від наслідування славних Beatles, Чака Беррі чи Елвіса Преслі до самобутніх чехословацьких гуртів та скандально-провокативних підпільних шоу-концерт, що закінчилися масовими політичними судовими процесами, створенням Хартії 77, Оксамитовою революцією та світовими концертними турне після її завершення на початку 90-х.

Тетяна Окопна – богемістка, перекладачка, лектор чеської мови в Чеському центрі.

​18.00
Старий цирк
площа Національної Гвардії, 17

Концерт «Чи складно вести коней»

The Plastic People of the Universe (Чехія) та
Молодіжний академічний симфонічний оркестр «Слобожанський»

Музика: Мілан Главса і Міхал Нейтек
Тексти: Вратіслав Брабенец і Павел Заїчек (композиція «Самсон»)
Оркестрове аранжування: Міхал НейтекThe Plastic People of the Universe:

Вратіслав Брабенец – альтовий саксофон, речитатив, спів
Йозеф Янічек – клавіші, спів
Джонні Юдл мол. – бас-гітара, спів
Ярослав Кваснічка – ударні, спів
Молодіжний академічний симфонічний оркестр «Слобожанський»

Гості:

Віолончель, спів – Йозеф Кліч
Диригент – Павел Шнайдр

Технічний і звуковий супервайзер – Радек Одегнал (RO Sound)

Чеський рок-гурт The Plastic People of the Universe з’явився за місяць після вторгнення радянських військ у Прагу в 1968 р. Її назву було запозичено з однойменної пісні – «Plastic People» Френка Заппи, одного з тих американських виконавців, на якого орієнтувалися чеські музиканти. Група стала виразником вільного та незламного духу і швидко набула популярності. Через нонконформізм її спочатку позбавили професійної ліцензії, перешкоджали виступам у місті, а згодом заборонили. Постійні переслідування завершилися у 1976 році ув’язненням кількох його членів; група опозиційних інтелектуалів на чолі з Вацлавом Гавелом тоді організувала на їх підтримку і для їх звільнення кампанію, яка переросла у Хартію-77. Так рок-н-рольна група стала основою для об’єднання демократичної опозиції різних поглядів, що не мало аналогів у тогочасних комуністичних країнах. Музиканти зблизилися з Вацлавом Гавелом і зробили на його дачі в Градечеку два зі своїх напівпрофесійних незаконних записів.
У концерті найвідоміший чеський рок-гурт виступить разом з Молодіжним симфонічним оркестром «Слобожанський» – першим, унікальним і єдиним в Україні професійним колективом такого типу.
Проект «Чи складно вести коней» є третім реалізованим тематичним проектом, в якому музика Мілана Главси поєднується з оригінальними віршами Вратіслава Брабенеца та текстом Павела Заїчека «Самсон». Проект «Коні» виник в часи, коли гурт, позбавлений можливості офіційно публічно виступати, грав приблизно раз на рік на прихованих акціях, і кожен концерт був перформансом особливого типу з цілісною сценічною презентацією та однією темою.

Організатор: Чеський центр у Києві за підтримки м. Брно, Почесного консульства Чеської республіки у Харкові та Міжнародних авіаліній України

20:00
Харківський театр для дітей та юнацтва
вул. Полтавський Шлях, 18
Вистава «Баба»
Львівський драматичний театр ім. Лесі Українки
Постановка та музичне оформлення: Олексій Кравчук
Художник: Олексій Хорошко
Драматург: Павло Ар’єМикола Павлік, Остап Шупер, Денис Курилов, Олег Стефан, Сергій Литвиненко, Анна Єпатко, Остап Дзядек, Марія Городечна, Оксана Цимбаліст

Містерія за п’єсою Павла Ар’є, у якій йдеться про сім’ю, що мешкає у Чорнобильській зоні відчуження. Головує у ній «дуже, дуже, дуже стара» баба Пріся — дещо інфернальна героїня, що товаришує з русалками, під’їдає галюциногенні гриби і якось у війну зарізала дванадцятьох німців. Відчуження цієї сім’ї у п’єсі не стільки територіальне, скільки психологічне. А основний конфлікт драми — це зіткнення двох світів: зовнішнього — сучасної України і внутрішнього — містичного, архетипічного світу. Драматургу вдалося поєднати злободенне із мотивом українського міфу. Разом із тим «Баба Пріся», попри властиву їй метафоричність, ставить нам досить конкретні питання, що стосуються як нашого минулого, так і нашого теперішнього. І вирішивши їх, ми зможемо, на відміну від героїв п’єси, сказати, куди ж ми все-таки рухаємось.

Free WordPress Themes, Free Android Games